тинькувати

ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що штукату́рити.

Хата була старенька ..Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (Зар., На.. світі, 1967, 33);

Здебільшого такі огорожі [паркани з глини] тинькують глиняним розчином і потім білять крейдою чи вапном (Жилий буд. колгоспника, 1956, 21);

*Образно. Ще тільки сіра смужка тинькувала схід небозводу, як в селі хором загавкали собаки (Ірчан, II, 1958, 89).

Значення в інших словниках

1. тинькувати — тинькува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тинькувати — ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Те саме, що штукату́рити. Хата була старенька .. Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (М.  Словник української мови у 20 томах
3. тинькувати — тинькува́ти → тинкувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тинькувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що штукатурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тинькувати — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий ..  Словник синонімів української мови