тирозин

ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну.

На повітрі очищені бульби [картоплі] темніють, пояснюється це окисленням речовини — тирозину, який міститься в них (Овоч., 1956, 255);

Особливо багатий гречаний мед на феніламін, тирозин, лейцин, ізолейцин, глютамінову кислоту (Наука.., 1, 1973, 27).

Значення в інших словниках

1. тирозин — тирози́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тирозин — тирози́н (від грец. τυρός – сир) амінокислота, що входить до складу майже всіх білків. В організмі Т. є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину і адреналіну.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. тирозин — ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну.  Словник української мови у 20 томах
4. тирозин — -у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну.  Великий тлумачний словник сучасної мови