Словник української мови в 11 томах

тиф

ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу.

— Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (Фр., IV, 1950, 292);

Втрачаючи свідомість, Чубенко проклинав усі тифи на світі і схопився руками за гриву, сподіваючись, що кінь довезе до загону (Ю. Янов., II, 1958, 215);

На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифами, мучаться на возах, на відкритих платформах (Гончар, II, 1959, 128).

∆ Висипни́й тиф див. висипни́й;

Поворо́тний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються.

Ліквідовано або значно обмежено такі інфекції, як висипний і поворотний тифи, малярія,.. кишкові та дитячі інфекції (Наука.., 12, 1957, 12);

Черевни́й тиф див. черевни́й.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тиф — тиф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тиф — (від грец. τϋφος – дим, чад) спільна назва інфекційних хвороб, які перебігають з гарячкою і потьмаренням свідомості: висипного тифу, паратифів, поворотного тифу й черевного тифу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тиф — ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. – Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. тиф — -у, ч., мед. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. Черевний тиф. Поворотний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тиф — Спільна назва кількох гострих інфекційних захворювань, одним із симптомів є лихоманка з втратою свідомості; т. черевний виникає внаслідок зараження паличкою черевного...  Універсальний словник-енциклопедія
  6. тиф — Тиф, ти́фу; ти́фи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)