тифозний

ТИФО́ЗНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тиф.

Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, — У краю й куточка сухого нема — Вже голод шири́ться й зараза тифозна (Фр., XIII, 1954, 168);

Тифозна паличка.

2. Хворий на тиф.

Тифозні діти;

// Признач. для хворих на тиф.

— Чи невже ж ми отак цілу осінь та зиму в оцьому бараці тифозному й будемо пропадати?! (Головко, II, 1957, 96);

*У порівн. Сиділа згодом [Тетяна Василівна в перукарні] з головою, обтягнутою компресним папером, плоскоголова, мов у тифозній палаті (Загреб., День.., 1964, 107).

Значення в інших словниках

1. тифозний — тифо́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тифозний — ТИФО́ЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тиф. Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, – У краю й куточка сухого нема – Вже голод шири́ться й зараза тифозна (І. Франко); Тифозна паличка. 2. Хворий на тиф. Тифозні діти; // Признач.  Словник української мови у 20 томах
3. тифозний — -а, -е. 1》 Прикм. до тиф. Тифозна паличка. || Який стосується тифу. 2》 Хворий на тиф. Тифозні діти. || Признач. для хворих на тиф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тифозний — Тифо́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)