тлумитися

ТЛУМИ́ТИСЯ, ться, недок., діал.

1. Товпитися, скупчуватися, юрбитися.

На розі головної форштадської вулиці і провулка, що спускався до пристані, в святкові дні завжди тлумився портовий люд (Добр., Ол. солдатики, 1961, 154).

2. Пустувати.

Хлопчаки тлумляться на березі моря.

Значення в інших словниках

1. тлумитися — Тлуми́тися: — поневірятися, томитися [20] — товпитися, придушувати [I]  Словник з творів Івана Франка
2. тлумитися — тлуми́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. тлумитися — ТЛУМИ́ТИСЯ, ться, недок., діал. 1. Товпитися, скупчуватися, юрбитися. На розі головної форштадської вулиці і провулка, що спускався до пристані, в святкові дні завжди тлумився портовий люд (С. Добровольський). 2. Пустувати. Хлопчаки тлумляться на березі моря.  Словник української мови у 20 томах
4. тлумитися — тлу́митися вовтузитися; битися (м, ср, ст): Я не заберу жінки Дуська? Я? Жінки мого кумпля, що має мати мікруса, малу дитинку від мого колеґи? На холеру ми ціле життя разом тлумились на Вірменській вулиці у Львові? Будьте зіхер!...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. тлумитися — -ться, недок., діал. 1》 Товпитися, скупчуватися, юрбитися. 2》 Пустувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тлумитися — I. ПУСТУВА́ТИ (перев. про дітей — розважаючись, бавитися, гратися), БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИ підсил., ДИТИ́НИТИСЯ розм., ДИТИНІ́ТИ розм., КАЗИ́ТИСЯ підсил. розм., ДУРІТИ підсил. розм., ШАЛІ́ТИ підсил. рідше, ГАРЮВА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови