тминний

ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин.

Тминне насіння;

// Настояний на тмині.

Тминна горілка;

// Який одержують з тмину.

Тминна олія;

// Який є шкідником тмину.

Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (Ол. та ефір. культ., 1956, 286).

Значення в інших словниках

1. тминний — тми́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тминний — -а, -е. Прикм. до тмин. Тминне насіння. || Настояний на тмині. Тминна горілка. || Якого одержують з тмину. Тминна олія. || Який є шкідником тмину.  Великий тлумачний словник сучасної мови