товаришів

ТОВА́РИШІВ, шева, шеве. Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві.

Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Коцюб., І, 1955, 182);

А Валька, працюючи, весь час бубонів баском з-під стола, мовби звертаючись до журавлиного Борисового носа, освітленого каганцем. Валентинові тільки й видно було той гострий товаришів ніс (Гончар, IV, 1960, 82).

Значення в інших словниках

1. товаришів — това́ришів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. товаришів — ТОВА́РИШІВ, шева, шеве. Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві. Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (М.  Словник української мови у 20 томах
3. товаришів — -шева, -шеве. Прикм. до товариш 1), 2). || Належний товаришеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. товаришів — Това́ришів, -шева, -шеве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. товаришів — Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.  Словник української мови Грінченка