товарячий

ТОВАРЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до това́р².

Шелестіли торішнім листям тисячі товарячих ніг та дзеленькали мосяжні дзвіночки (Гжицький, Опришки, 1962, 20);

// Стос. до товару ( див. това́р²).

[Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (Кроп., IV, 1960, 38).

Значення в інших словниках

1. товарячий — ТОВА́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до това́р². Шелестіли торішнім листям тисячі товарячих ніг та дзеленькали мосяжні дзвіночки (В. Гжицький); // Стос. до товару (див. това́р²). [Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
2. товарячий — -а, -е. Прикм. до товар II. || Стос. до товару (див. товар II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. товарячий — Това́рячий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. товарячий — Товарячий, -а, -е Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній.  Словник української мови Грінченка