товчений

ТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до товкти́.

Коли він заходив у кімнату, Марфа вже насипала кулешу в миску, що густо парував, заповнюючи приміщення духмяним запахом старого, товченого з цибулею і часником сала (Коп., Земля.., 1957, 157).

ТОВЧЕ́НИЙ, а, е, прикм. Пом’якшений або подрібнений унаслідок товчіння.

Приносили [баби] на продаж і масличко, і сметану, і яєчок, і буханців, і солі товченої (Кв.-Осн., II, 1956, 470);

Мати поставила на стіл ринку з товченою картоплею і миску сметани (Тют., Вир, 1964, 8).

Значення в інших словниках

1. товчений — то́вчений дієприкметник від: товкти́ товче́ний прикметник подрібнений  Орфографічний словник української мови
2. товчений — див. бувалий; тютюн  Словник синонімів Вусика
3. товчений — ТОВЧЕ́НИЙ, а, е, прикм. Пом'якшений або подрібнений унаслідок товчіння. Приносили [баби] на продаж і масличко, і сметану, і яєчок, і буханців, і солі товченої (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. товчений — I товч`ений-а, -е, прикм. Пом'якшений або подрібнений унаслідок товчіння. II т`овчений-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до товкти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. товчений — То́вчений, -на, не товче́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)