тонісінький

ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.).

Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291);

Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21);

Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).

Значення в інших словниках

1. тонісінький — тоні́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонісінький — див. тонкий  Словник синонімів Вусика
3. тонісінький — ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1–5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (І. Нечуй-Левицький); Федора тихо зайшла до церкви.  Словник української мови у 20 томах
4. тонісінький — -а, -е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тонісінький — Тоні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тонісінький — Тонісінький, -а, -е Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.  Словник української мови Грінченка