тор
ТОР¹, а, ч. Геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга й не перетинає його.
Хмари дозоряної матерії стискуються не у сферу, а через обертання — у тіло, що прибирає форми тора, або, просто кажучи, бублика (Наука.., 7, 1969, 12).
ТОР², у, ч., зах. Колія.
*Образно. Отець Кралевич спішно переводив розмову на інші тори (Хотк., Довбуш, 1965, 145).
Словник української мови (СУМ-11)