торбешник

ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к.

— Все їм мало, оцим голодранцям.. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (Гончар, II, 1959, 214);

— Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (Стельмах, І, 1962, 286).

Значення в інших словниках

1. торбешник — торбе́шник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. торбешник — див. бідний; жебрак  Словник синонімів Вусика
3. торбешник — ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. – Все їм мало, оцим голодранцям .. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (О. Гончар); – Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. торбешник — А, ч. Сумка. Бери торбешник і валим звідси, поки не пізно...  Словник сучасного українського сленгу
5. торбешник — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебрак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. торбешник — ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана..  Словник синонімів української мови
7. торбешник — Торбе́шник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)