А, ч. Сумка. Бери торбешник і валим звідси, поки не пізно...
Словник сучасного українського сленгу
Значення в інших словниках
торбешник —
торбе́шник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
торбешник —
див. бідний; жебрак
Словник синонімів Вусика
торбешник —
ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. – Все їм мало, оцим голодранцям .. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (О. Гончар); – Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
торбешник —
-а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебрак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торбешник —
ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана..
Словник синонімів української мови
торбешник —
ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. — Все їм мало, оцим голодранцям.. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (Гончар, II, 1959, 214); — Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (Стельмах, І, 1962, 286).
Словник української мови в 11 томах