торжище
ТО́РЖИЩЕ, а, с., заст. Місце торгівлі, торгова площа.
І на торжи́ща і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Шевч., II, 1963, 295);
Рипіли вози, іржали коні на торжищі (Загреб., Диво, 1968, 102);
// Велика торгівля в такому місці.
Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Дмит., Розлука, 1957, 188).
Словник української мови (СУМ-11)