торжище
ТО́РЖИЩЕ, а, с., заст.
Місце торгівлі, торгова площа.
І на торжи́ща і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Т. Шевченко);
Рипіли вози, іржали коні на торжищі (П. Загребельний);
// Велика торгівля в такому місці.
Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)