торок
ТО́РОК, у, ч., розм., рідко. Те саме, що торо́чка.
Та хустка завжди висіла в кутику на жердці, і її Максим пізнав би, хоч би сотки були дівок, так знав на ній кожний листок, кожну квітку, кожний торок (Кобр., Вибр., 1954, 114).
Словник української мови (СУМ-11)