Словник української мови в 11 томах

торочки

ТОРОЧКИ́, чо́к, мн. (одн. торо́чка, и, ж.).

1. Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома.

Ватя стояла на березі під лозами.. з розпущеним блакитним зонтиком, облямованим навкруги червоними торочками (Н.-Лев., IV, 1956, 119);

Я сумно слухала товаришки розпо́відь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106);

Вона [мати] хутко нахилилась і почала сухими пальцями скубти торочки на скатерці (Панч, В дорозі.., 1959, 136).

2. Те саме, що тороки́ 1.

Марина забирає качку, швидко надіває її на торочки і ще швидше кладе рушницю до плеча (Епік, Тв., 1958, 591).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. торочки — див. облямівка  Словник синонімів Вусика
  2. торочки — ТОРОЧКИ́, чо́к, мн. (одн. торо́чка, и, ж.). 1. Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома. Ватя стояла на березі під лозами ..  Словник української мови у 20 томах
  3. торочки — -чок, мн. (одн. торочка, -и, ж.). 1》 Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома. 2》 Те саме, що тороки 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови