торочкуватий

ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях.

Обірване, замурзане хлоп’я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Ле, Вибр., 1939, 199).

Значення в інших словниках

1. торочкуватий — торочкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. торочкуватий — ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп'я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. торочкуватий — -а, -е. 1》 Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. 2》 анат. Який має ворсинки; ворсинчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови