торшер
ТОРШЕ́Р, а, ч. Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі.
Ніяка буря не може вдертися в цю велику кімнату, де освітлений лампою великого торшера зараз непорушно сидить, читаючи газету, старий Комаренко (Собко, Срібний корабель, 1961, 161);
У куточку для відпочинку добре поставити торшер (Веч. Київ, 4.ІІ 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)