трагічність
ТРАГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трагі́чний.
Я знаю вас, Гамлете, снобе дволичності, Я знаю ваш звичний і змучений грим, І ваші гримаси та риси трагічності, І весь ваш нехитрий буденний режим (Бажан, Вибр., 1940, 71);
Дійсно, «Дикий мед» [Л. Первомайського] нагадує чимось баладу з її неквапливою манерою розповіді, з трагічністю зображуваних подій (Рад. літ-во, 5, 1965, 6);
— Сьогодні підірвуть завод. — Він прислухався до своїх слів, і сам здивувався трагічності інтонації (Собко, Запорука.., 1952, 146);
Трагічність сюжету; Трагічність образу.
Словник української мови (СУМ-11)