трагічність
ТРАГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. трагі́чний.
Я знаю вас, Гамлете, снобе дволичності, Я знаю ваш звичний і змучений грим, І ваші гримаси та риси трагічності, І весь ваш нехитрий буденний режим (М. Бажан);
Дійсно, “Дикий мед” [Л. Первомайського] нагадує чимось баладу з її неквапливою манерою розповіді, з трагічністю зображуваних подій (з наук. літ.);
– Сьогодні підірвуть завод. – Він прислухався до своїх слів, і сам здивувався трагічності інтонації (В. Собко);
Трагічність сюжету;
Трагічність образу.
Словник української мови (СУМ-20)