трагічно

ТРАГІ́ЧНО.

Присл. до трагі́чний.

– Ой, мати божа! – тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (І. Нечуй-Левицький);

Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (І. Кириленко);

Другим разом його проект знищення Врангеля мало не закінчився трагічно для нього самого (Ю. Яновський);

// у знач. пред.

– Панно Галино, – почав я, зібравшись на силі і навіть силкуючись усміхнутись, – не так уже все це трагічно, як вам здається (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. трагічно — трагі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трагічно — Присл. до трагічний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трагічно — ТРАГІ́ЧНО. Присл. до трагі́чний. — Ой, мати божа! — тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (Н.-Лев., III, 1956, 58); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (Кир., Вибр.  Словник української мови в 11 томах