трагічно

ТРАГІ́ЧНО. Присл. до трагі́чний.

— Ой, мати божа! — тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (Н.-Лев., III, 1956, 58);

Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (Кир., Вибр., 1960, 209);

Другим разом його проект знищення Врангеля мало не закінчився трагічно для нього самого (Ю. Янов., II, 1958, 234);

// у знач. присудк. сл.

— Панно Галино, — почав я, зібравшись на силі і навіть силкуючись усміхнутись, — не так уже все це трагічно, як вам здається (Л. Укр., III, 1952, 686).

Значення в інших словниках

1. трагічно — трагі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трагічно — ТРАГІ́ЧНО. Присл. до трагі́чний. – Ой, мати божа! – тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (І. Нечуй-Левицький); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (І.  Словник української мови у 20 томах
3. трагічно — Присл. до трагічний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови