трата

ТРА́ТА, и, ж.

1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання.

Чи зиск, чи трата — одна заплата (Номис, 1864, № 10525).

2. Витрата (грошей), видаток.

Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Мирний, III, 1954, 382);

Він ще не стільки знав господарство, щоб помітити, де і скільки Галушківський зменшує прибуток та побільшує трати (Гр., II, 1963, 92);

— До речі, що мені тепер робити з цим зшитком? — Ви вмієте малювати? — сказав редактор, — то можете його заповнити котиками, собачками або записуйте в йому [ньому] ваші щоденні трати… (Сам., II, 1958, 257).

3. Дія за знач. тра́тити 2.

Спали [опришки] добами,.. їли.. до одуріння, вилежуючися потім горічерева на сонці — словом, винагороджували себе за безумні трати енергії й сил в біганинах і нападах (Хотк., II, 1966, 160);

Сташка досить скоро усвідомила, що чекати, поки хтось з хлопців перший зверне на неї увагу, це даремна трата часу (Вільде, Сестри.., 1958, 379).

Значення в інших словниках

1. трата — тра́та іменник жіночого роду витрата  Орфографічний словник української мови
2. трата — Витрата, видаток, згуба, збиток, втрата, утрата  Словник чужослів Павло Штепа
3. трата — ТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання. Чи зиск, чи трата – одна заплата (Номис). 2. Витрата (грошей), видаток.  Словник української мови у 20 томах
4. трата — -и, ж. 1》 Дія за знач. тратити 1); витрачання, розтрачання. 2》 Витрата (грошей), видаток. 3》 Дія за знач. тратити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трата — ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто..  Словник синонімів української мови
6. трата — Тра́та, -ти; тра́ти, трат  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трата — Трата, -ти ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.  Словник української мови Грінченка