трата

ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. вміє забезпечити їх (кормів) правильне витрачання (з журналу); На заводі запроваджено нову систему обліку витрати металу (з газети); Кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник); На поверхні Марса.. існує такий водний режим, при якому розхід вологи відстає від її приходу (з газети); Боротьба з непродуктивною втратою води під час поливів.

Значення в інших словниках

1. трата — тра́та іменник жіночого роду витрата  Орфографічний словник української мови
2. трата — Витрата, видаток, згуба, збиток, втрата, утрата  Словник чужослів Павло Штепа
3. трата — ТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання. Чи зиск, чи трата – одна заплата (Номис). 2. Витрата (грошей), видаток.  Словник української мови у 20 томах
4. трата — -и, ж. 1》 Дія за знач. тратити 1); витрачання, розтрачання. 2》 Витрата (грошей), видаток. 3》 Дія за знач. тратити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трата — Тра́та, -ти; тра́ти, трат  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. трата — ТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання. Чи зиск, чи трата — одна заплата (Номис, 1864, № 10525). 2. Витрата (грошей), видаток.  Словник української мови в 11 томах
7. трата — Трата, -ти ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.  Словник української мови Грінченка