трибунка

ТРИБУ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трибу́на.

Генерал Гроулі підійшов до спеціально зробленої невисокої трибунки, зійшов на неї і прибрав величну позу (Собко, Серце, 1952, 86);

— З усіх архітектурних споруд одна стоїть… маленька дерев’яна трибунка, видно, до Жовтневих поставили (Гончар, Тронка, 1963, 210).

Значення в інших словниках

1. трибунка — трибу́нка іменник жіночого роду мала трибуна  Орфографічний словник української мови
2. трибунка — ТРИБУ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трибу́на. Генерал Гроулі підійшов до спеціально зробленої невисокої трибунки, зійшов на неї і прибрав величну позу (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
3. трибунка — -и, ж. Зменш.-пестл. до трибуна.  Великий тлумачний словник сучасної мови