трибунний

ТРИБУ́ННИЙ, а, е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.).

Поетичне слово Рильського в ці роки [Великої Вітчизняної війни] набуло незвичайної кличної, трибунної, агітаційної сили (Не ілюстрація.., 1967, 99);

// Який має риси, властиві трибунові.

Молода поезія.. прийняла з рук співців Жовтня В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму,.. від трибунного А. Малишка почерпнула прометеївської непримиренності (Вітч., 3, 1967, 154).

Значення в інших словниках

1. трибунний — трибу́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трибунний — ТРИБУ́ННИЙ, а, е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.). Поетичне слово Рильського в ці роки [Великої Вітчизняної війни] набуло незвичайної кличної, трибунної, агітаційної сили (з наук. літ.); // Який має риси, властиві трибунові.  Словник української мови у 20 томах
3. трибунний — -а, -е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.). || Який має риси, властиві трибунові.  Великий тлумачний словник сучасної мови