тризубець

ТРИЗУ́БЕЦЬ, бця, ч. (Triglochin L.). Багаторічна, придатна для корму тваринам трав’яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні розпадається на три однонасінні частини.

Фон рослинного покриву.. утворює тризубець морський. Це багаторічна кореневищна рослина. Стебло без листків, до 80 см заввишки. Листки прикореневі лінійні (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 112);

Тризубець болотний.

Значення в інших словниках

1. тризубець — тризу́бець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тризубець — ТРИЗУ́БЕЦЬ, бця, ч. Багаторічна, придатна для корму тваринам трав'яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Фон рослинного покриву .. утворює тризубець морський.  Словник української мови у 20 томах
3. тризубець — -бця, ч. Багаторічна, придатна для корму тваринам трав'яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої, при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Тризубець болотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тризубець — Тризу́бець, -бця; -бці, -бців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тризубець — Тризубець, -бця м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка