тризубець
тризу́бець
-бця, ч.
Багаторічна, придатна для корму тваринам трав'яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої, при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Тризубець болотний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови