Значення в інших словниках
-
тризубий —
тризу́бий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
тризубий —
ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
тризубий —
ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (В дорогу, 1953, 103).
Словник української мови в 11 томах