Великий тлумачний словник сучасної мови

тризубий

тризу́бий

-а, -е.

Із трьома зубцями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тризубий — тризу́бий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (В дорогу, 1953, 103).  Словник української мови в 11 томах