триндикати

ТРИНДИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. перех. і неперех., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті.

«Гришка триндикає…» — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Кос., Новели, 1962, 159).

2. Відтворювати якусь мелодію без слів.

Аж то шелеснуло по ліщині та хтось заспівав.. голосно-голосно так, тільки не словами, а так «триндикаючи» (Л. Укр., III, 1952, 738);

— Савенко в тюрмі «Ойру» триндикає (Чаб., Катюша, 1960, 140).

Значення в інших словниках

1. триндикати — тринди́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. триндикати — див. бренькати; брязкати; говорити  Словник синонімів Вусика
3. триндикати — ТРИНДИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що і без прям. дод., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті. “Гришка триндикає...” – подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці – усі знали – грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах
4. триндикати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті. 2》 Відтворювати якусь мелодію без слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. триндикати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...  Словник синонімів української мови
6. триндикати — Триндикати, -каю, -єш гл. Наигрывать, напѣвать. Драг. 74. Грицько.... триндикає та висвистує. Мир. ХРВ. 40.  Словник української мови Грінченка