триндикати

тринди́кати

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 перех. і неперех., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті.

2》 Відтворювати якусь мелодію без слів.

Значення в інших словниках

1. триндикати — тринди́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. триндикати — див. бренькати; брязкати; говорити  Словник синонімів Вусика
3. триндикати — ТРИНДИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що і без прям. дод., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті. “Гришка триндикає...” – подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці – усі знали – грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах
4. триндикати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...  Словник синонімів української мови
5. триндикати — ТРИНДИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех., ірон. Невміло або недбало грати на щипковому інструменті. «Гришка триндикає…» — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Кос.  Словник української мови в 11 томах
6. триндикати — Триндикати, -каю, -єш гл. Наигрывать, напѣвать. Драг. 74. Грицько.... триндикає та висвистує. Мир. ХРВ. 40.  Словник української мови Грінченка