тринога
ТРИНО́ГА, и, ж. Те саме, що трині́жок 1, 3.
Обіч стояв на масивній тринозі апарат для кінознімання (Ю. Янов., II, 1954, 30);
За землеміром носили прилад для вимірювання землі; на межі встановляли на триногу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 198);
Дуже бережно, як і скрізь в Карпатах, ставляться до кормів у Верхньому Водяному. Сушать сіно тут особливим способом — на триногах (Хлібороб Укр., 10, 1965, 20);
Попереду всього на мальовничих триногах виставлено по кілька барилець угорського вина та горілки, біля них шикувалися кришталеві чарки, бокали з позолотою, жбани (Ле, Хмельницький, І, 1957, 162).
Словник української мови (СУМ-11)