триноги

ТРИНО́ГИ, ні́г, мн. Те саме, що трині́жок 1.

Другого дня Мелашка взяла на руки дитину, причепила на спині колиску й триноги для колиски (Н.-Лев., II, 1956, 345);

Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (Добр., Очак. розмир, 1965, 192);

Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! Коні ржуть, реве худоба, На триногах казани (Олесь, Вибр., 1958, 349);

Склав фотограф свої триноги і подався назад до станції (С. Ол., З книги життя, 1968, 149).

Значення в інших словниках

1. триноги — ТРИНО́ГИ, ні́г, мн. Те саме, що трині́жок 1. Другого дня Мелашка взяла на руки дитину, причепила на спині колиску й триноги для колиски (І. Нечуй-Левицький); Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (С.  Словник української мови у 20 томах
2. триноги — -ніг, мн. Те саме, що триніжок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. триноги — Трино́ги, -ні́г, -но́гам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)