трирядка

ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія.

Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Рибак, На світанку, 1940, 149);

— Флегонте! — гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Смолич, Мир.., 1958, 30).

Значення в інших словниках

1. трирядка — триря́дка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. трирядка — ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Н. Рибак); – Флегонте! – гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. трирядка — -и, ж., розм. Трирядна гармонія.  Великий тлумачний словник сучасної мови