троячка
ТРОЯ́ЧКА, и, ж., розм. Грошовий знак вартістю три карбованці.
А Петрусь такий добрий, щирий… Оце що лист од його, то все: і татусю й матусю, пришліть мені хоч троячку (Барв., Опов.., 1902, 499);
— Та гроші добре заховай. І не балуй ними Павла. Троячку на день давай і все (Кучер, Трудна любов, 1960, 418).
Словник української мови (СУМ-11)