трудівницький
ТРУДІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що трудівни́чий.
Не так тії [тієї] праці, як шкода надії, Чим серце трудівницьке грілось… (Манж., Тв., 1955, 57);
Пушкінські твори залетіли, як ластівки, у всі трудівницькі хати (Рильський, X, 1962, 19);
Владністю над речами, своїм буденним, трудівницьким умінням — ось чим вражають тут Ліну робітники (Гончар, Тронка, 1963, 179).
Словник української мови (СУМ-11)