трудівниця

ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к.

Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111);

Ольга Юліанівна Кобилянська.. була невтомною трудівницею на літературній ниві і за 55 років письменницької праці створила такі мистецькі перлини, які духовно збагачують нашого сучасника (Рад. літ-во, 11, 1969, 53);

*Образно. Якесь він [дід] має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед.. З усякої квітки бере його крилата трудівниця (Стельмах, II, 1962, 259).

Значення в інших словниках

1. трудівниця — трудівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. трудівниця — [труд'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
3. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська ..  Словник української мови у 20 томах
4. трудівниця — -і. Жін. до трудівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трудівниця — Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)