Значення в інших словниках
-
трудівниця —
трудівни́ця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
трудівниця —
[труд'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови
-
трудівниця —
ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська ..
Словник української мови у 20 томах
-
трудівниця —
Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трудівниця —
ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська..
Словник української мови в 11 томах