трудівниця

трудівни́ця

[труд'іўниц'а]

-ц'і, ор. -це^ийу

Значення в інших словниках

1. трудівниця — трудівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська ..  Словник української мови у 20 томах
3. трудівниця — -і. Жін. до трудівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трудівниця — Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська..  Словник української мови в 11 томах