-ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
трудівник —
трудівни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
трудівник —
Невтомний робітник <�працівник>, як ім. трудящий, ф. трудяга, трудяка, ур. трудар, роботар; п! ПРАЦІВНИК.
Словник синонімів Караванського
трудівник —
див. роботящий
Словник синонімів Вусика
трудівник —
див. трудовик, трудящий
Словник чужослів Павло Штепа
трудівник —
ТРУДІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто багато й старанно працює. Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах... (П. Грабовський); Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого (О.
Словник української мови у 20 томах
трудівник —
-а, ч. 1》 Той, хто багато й старанно працює. || перев. чого, який. Той, хто вклав багато зусиль у якусь діяльність і т. ін. 2》 Той, хто живе зі своєї праці; трудящий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трудівник —
ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.
Словник синонімів української мови
трудівник —
ТРУДІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто багато й старанно працює. Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах… (Граб., І, 1959, 175); Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого (Довж.
Словник української мови в 11 томах