1. Орфоепічний словник української мови

трудівниця

трудівни́ця

[труд'іўниц'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудівниця — трудівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська .. Словник української мови у 20 томах
  3. трудівниця — -і. Жін. до трудівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трудівниця — Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська.. Словник української мови в 11 томах