1. Словник української мови в 11 томах

трудівниця

ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к.

Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111);

Ольга Юліанівна Кобилянська.. була невтомною трудівницею на літературній ниві і за 55 років письменницької праці створила такі мистецькі перлини, які духовно збагачують нашого сучасника (Рад. літ-во, 11, 1969, 53);

*Образно. Якесь він [дід] має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед.. З усякої квітки бере його крилата трудівниця (Стельмах, II, 1962, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудівниця — трудівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. трудівниця — [труд'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська .. Словник української мови у 20 томах
  4. трудівниця — -і. Жін. до трудівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трудівниця — Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)