трудівниця
трудівни́ця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трудівниця — [труд'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник); Ольга Юліанівна Кобилянська .. Словник української мови у 20 томах
- трудівниця — -і. Жін. до трудівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трудівниця — Трудівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трудівниця — ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до трудівни́к. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська.. Словник української мови в 11 томах