трудівниця
ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до трудівни́к.
Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина – молода і ясна забуяла артільна весна (М. Упеник);
Ольга Юліанівна Кобилянська .. була невтомною трудівницею на літературній ниві і за 55 років письменницької праці створила такі мистецькі перлини, які духовно збагачують нашого сучасника (з наук. літ.);
* Образно. Якесь він [дід] має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед .. З усякої квітки бере його крилата трудівниця (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)