трясун

ТРЯСУ́Н¹, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл.

ТРЯСУ́Н², а́, ч. Член містичної релігійної секти п’ятидесятників.

Ватажки антирадянської зграї трясунів особливо яскраво показали своє справжнє вороже обличчя під час Вітчизняної війни (Наука.., 8, 1958, 50).

Значення в інших словниках

1. трясун — трясу́н 1 іменник чоловічого роду пристрій для транспортування трясу́н 2 іменник чоловічого роду, істота член секти розм., зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. трясун — ТРЯСУ́Н¹, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл. ТРЯСУ́Н², а́, ч. Член містичної релігійної секти п'ятидесятників.  Словник української мови у 20 томах
3. трясун — I -а, ч., тех. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл. II -а, ч. Член релігійної секти п'ятдесятників.  Великий тлумачний словник сучасної мови