тріпотання
ТРІПОТА́ННЯ, я, с. Дія та стан за знач. тріпота́ти й звуки, утворювані цією дією.
Я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (Коцюб., І, 1955, 178).
Словник української мови (СУМ-11)