тріпотання
ТРІПОТА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. тріпота́ти й звуки, утворювані цією дією.
Я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)