тріпонутися
ТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр., розм.
Підсил. до трі́пну́тися.
Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (А. Іщук);
Тріпонувсь орел крилами, Вгору голову підняв (Я. Щоголів);
Біла викохана борода його тріпонулася, горіли в гніві сховані в бровах очі (Іван Ле);
За дверима щось тріпонулося, ніби хто плахтою війнув (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)