тріпотно
ТРІ́ПОТНО, присл.
1. Те саме, що тріпотли́во.
Серце його тріпотно билося, як затиснута в долонях птиця (Рибак, Що сталося.., 1947, 3).
2. рідко. Те саме, що тре́петно.
З тії пори не рік пробіг, В недолях сила надломилась; А я забуть того не зміг, Як мати тріпотно молилась (Щог., Поезії, 1958, 261).
Словник української мови (СУМ-11)